Є хліб і до хліба, а все інше – як Бог дасть
Якось при нагоді ми завітали на одну з ферм приватного сільськогосподарського підприємства «Світоч», що в селі Груд. Корови на нашу делегацію дивляться байдуже, ліниво пережовуючи другий сніданок – сінаж. Відразу ж кидається у вічі: тварини вгодовані, дорідні і, здається, цілком задоволені своїм існуванням.
Чорнявий молодий чоловік вийшов нам назустріч з дверей ферми, акуратно причиняючи за собою двері приміщення – щоб не захололо, пояснює, адже і тварина, не менш за людину тепло любить.
Привітно посміхнувся і ми, у відповідь на цю приємну посмішку, цікавимося:
- Дружині допомагаєте? Мабуть, вечірнє доїння закінчує?
- Та ні, я сам тут працюю.
- Ким же?
- Дояром.
- Ким? - перепитуємо, здивовано переглядаючись.
- Та дояром же! Справді – корів дою, така у мене професія. Власне, ваша реакція мене не дивує, бо мало хто отак відразу вірить у те, що професія у чоловіка – корів доїти. Вважають, що це жіноча робота.
- А ви так не вважаєте?
- Ні, бо працюю дояром і не соромлюся цього. Це важка робота і даремно її вважають «жіночою». Як на мене, то далеко не кожен чоловік може справитися з таким навантаженням. Насправді жінки у нас витривалі – все їм під силу, навіть кризи не бояться – жартує Юрій, - то чому б ось так не підставити прекрасній статі своє сильне чоловіче плече? Якщо ж оцінювати професію за шкалою складності, то доїти корів, працювати на фермі, - це праця для витривалих і фізично сильних людей. Так що це – точно чоловіча робота!
Як на мене, то у жарті Юрія велика дещиця правди – і ці його слова викликають до себе повагу. Так само її викликає і чоловік, який, виявивши мужність, не побоявся місити чобітьми гній на фермі, вставати досвітку і ніколи не мати ні вихідного, ні свята – такі вже особливості цієї роботи. Варто зазначити, що Юрій Герасимчук – не просто дояр, а ще й передовик господарства. Старанний і працьовитий, він має заслужену шану від керівництва сільськогосподарського підприємства та й від односельчан також. А селяни, як відомо, насамперед поважають тих, хто роботи не цурається та чесно йде своїм життєвим шляхом.
Щоранку долаючи не один кілометр сільського бездоріжжя, він прямує на роботу. Доки дехто ще дивиться кольорові сни, хтось повертається напідпитку з модної тусовки, ще хтось грає сотий раз у комп’ютерну гру, вважаючи себе просто супергероєм, Юрій робить нелегку і зовсім не чоловічу роботу – доїть корів. Він – син військовослужбовця, а селянської праці не цурається, бо мати його все життя в колгоспі пропрацювала, тож роботу на фермі та у полі знає змалечку. До речі, вивчився Юрій Герасимчук на майстра квіткаря-декоратора, але застосовувати свої навички випало на фермі, де робота, на його переконання, не одна з найгірших. Як він сам зізнається, жодного разу не пожалкував про обрану професію. Хочте вірте, хочте ні, але я відчуваю себе на своєму місці», - говорить, посміхаючись.
Його оптимізму можна позаздрити. Чималенька родина, в якій виховується п’ятеро діточок, надзвичайно дружна. Своїх синів і донечок Юрій змалку привчає працювати в селі. Старший син Максим працює на цій же фермі їздовим, менший у свої 13 років вже на правах дорослого випасає колгоспних корів – це теж відповідальна ділянка роботи.
«Родина Герасимчуків надзвичайно працьовита, - вступає у розмову завідуюча фермою Наталія Вишневська. – З Юрою ми давно працюємо разом. Він єдиний чоловік на фермі серед жіноцтва, людина дуже відповідальна. Ще жодного разу не пропускав роботу без поважної причини. Хлопці його теж завжди готові до будь-якої, навіть найважчої, роботи».
А ще Юрій – душа творча, хоч і не має змоги присвятити своє життя квітникарству, проте він активний учасник художньої самодіяльності Новоград-Волинського району. Його виступи неодноразово на «ура» оцінювали як самі глядачі, так і «колеги по цеху». «Юрій завжди готовий до творчої роботи. Ми частенько залучаємо його у всілякі заходи, що проходять в районі. Юрій осилить будь-який сценарій. Його виконанню позаздрять навіть прославлені зірки естради», - підкреслює у нашій розмові начальник відділу культури Новоград-Волинської РДА Сергій Найдюк.
У Юрія Герасимчука, простого сільського чоловіка, людини працьовитої та творчої, насправді дуеж звичайні мрії. «Аби не гірше. Є хліб і до хліба. А все інше – як Бог дасть», ось така щира і проста селянська філософія, народна мудрість. І з цим не посперечаєшся, бо найголовніше очевидно, для кожного з нас – залишатися в житті Людиною.
Надія Валінкевич,
газета «Час Полісся»