Друк

СВЯТО В ДУБНИКАХ

.

25 листопада жителі села Дубники спільною родиною святкували радісну подію — Входини у відремонтований заклад культури.
Ведучі гостинно зустрічали односельців, гостей біля порогу вітаннями:   

            

 

- Наш заклад культури
                     добрими людьми відновлений, 
                     причепурений,
                     Небесами благословенний,
                     в піснях  намолений —
                     зустрічає радо
                     в цю святкову днину
                     кожну славну людину,
                     яка носить в душі творчі надбання народу,
                     свято береже культурні скарби свого роду,
                     бо вони є  священною суттю людською —
                     найціннішою Божою дариною!

Після такої привітної зустрічі ведучі запросили святкуючих до прадавнього українського обряду Входини. Першим, після розрізання червоної символічної стрічки, у клуб зайшов магічний кіт-муркіт:

Кіт свою справу знає —
                            слід добру прокладає!
                            А тепер, усі весело рушаймо
                            за хазяями, за  короваями!
                            Та не забудьмо пригостити поріг —
                            хати і пращурів оберіг!
                            Та Домовика пригостімо медком,
                            аби  в нашій хаті було все ладком!

Всі присутні, а хазяї з короваями, квітами, співаючи народну пісню «Зеленеє жито»  урочисто увійшли в гостинний клуб, де святкування продовжилось.

Ведучі звернулися словами подяки до благодійників:
— Безмежна синівська любов до рідного села, роду надихнула нашого односельця залишити  яскравий слід на стежках по яких бігав босоніж. Він за власні кошти капітально відремонтував, відновив  Дубниківський старенький клуб, що потребував невідкладного порятунку, спасіння, бо здавна є пісенним серцем нашого самобутнього села! Цим справжнім чоловіком, який зробив таку благородну справу, є наш рідний Юрій Іванович Шнайдер. Нині, він  зі своєю славною сім’єю — дружиною Любов Петрівною, донькою Іриною і сином Романом проживає в місті Києві і займає посаду генерального директора Укрцентропостачання.

Вдячні односельці — учасники фольклорного колективу піднесли Юрію Шнайдеру коровай, дубниківський оберіг, дарували старовинні танці пісні, а розчулений Юрій — подарунки для клубу!

Добрими словами згадували ще одного славного односельця, нині жителя селища Городниці, який щедро підтримує фольклорний колектив у його поїздках  для участі у велелюдних районних святах, допомагає в проведенні народних свят в рідному краї, а ще турботливо дбає про благоустрій села яке його зростило  —  Петра Володимировича Марчука.

Те, що в лісовому селі Дубниках народжуються такі щедрі, талановиті, дивовижні люди засвідчує про  його чудодійну енергію, та силу його святих охоронців.

Бурхливими оплесками зустрічали дубниківчани, гості незабутній виступ талановитого односельця, співака, лауреата міжнародних  конкурсів з міста Трускавця — Бориса Олександровича  Прохорчука.

Здалеку добився до рідного села (як для свого поважного віку), відомий поет, композитор — Іван Тимофійович Корицький  з дружиною. Він натхненно читав вірші, співав пісні присвячені Дубникам.

На свято завітав начальник відділу культури і туризму районної державної адміністрації Сергій Вікторович  Найдюк, який вручив від районної державної адміністрації Почесні грамоти, звернувся до меценатів, всіх присутніх зі щирими словами подяки за розуміння того, що лише дбаючи про  культурні  цінності свого роду і  народу,  людина залишається людиною, перебуває у вічності і славі.

З віншуваннями та подарунками, як і годиться за гарним українським звичаєм, на Входини прибули в гості: П.І. Шнайдер, Тетяна Шнайдер Тетяна Марчук, Ольга Васильчук, колектив з Городницької селищної бібліотеки.

Радістю наповнили гостинну світлицю помолоділого клубу пісенні дари привезені гостями — співачками тріо «Чарівниці» з села Пилиповичі на чолі з художнім керівником —  заслуженим працівником культури України Валерієм Примаком.

Від серця до серця перекочувався струмочок іскристих побажань від сільського невтомного голови Михайла Вікторовича Остапчука.

На завершення святкувань господиня закладу культури — Олена Миколаївна Марчук запросила всіх спільно заспівати улюблену дубниківську пісню, аби:
                                   в  знову молодому,
                                   гарному, оновленому клубі
                                   всім гарно гулялося,
                                   все задумане вдавалося,
                                   творилося яскраво,
                                   співалося на славу,
                                   щоб кохання — розквіттям,
                                   а цьому Дому культури — довголіття!

Віриться, що наснажене такими гарними людьми, побажаннями,  молоде, творче серце Дубниківського клубу дзвенітиме піснями, танцями, живим словом, його  прадавня культура  збагачуватиме культурну скарбницю нашої рідної неньки-України!

Методист РМЦНТ 
Н. В. Петрук.