Міжнародний день пам'яті Чорнобиля.
У вересні 2003 року, на саміті країн СНД Президент України Л.Кучма запропонував країнам учасницям співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційної аварії та катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.
08 грудня 2016 року Генеральна асамблея ООН резолюцією проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою у світі техногенною та екологічною катастрофою. Ось вже 38 років ця невиліковна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдав та завдає шкоди мільйонам українців. Наслідки цієї трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.
Згадую той час, аварія відбулася в ніч на 26 квітня, з п’ятниці на суботу. Люди чекали вихідних та прийдешніх травневих свят, які до речі, приводились, як і в попередні роки, з демонстраціями та маївками.
Новоград-Волинською санепідстанцією з 1984 року проводились щоденні (крім вихідних) спостереження за рівнями природного гамма-фону в контрольній точці на території СЕС по вулиці Кірова, 1. Контрольний рівень радіаційного фону в Україні (потужність експозиційної дози) становить 0,25 мР/год. 28.04.1986 року перші біженці із м.Прип'ять повідомили СЕС про пожежу на ЧАЕС. В той день рівень гамма-фону становив – 0,018 - 0,020 мР/год, а на одязі осіб, що прибули із зони лиха 0,2-0,5 мР/год, на колесах автомобіля 5,0 - Р/год. Дані вимірів були доведені до владних органів та обл.СЕС. Пам'ятаю розгубленість в ті перші дні, адже інформації про дії служби практично не було, а попередні всі навчання та тренувальні заняття були спрямовані на дії у випадку атомної війни та високі рівні забруднення.
Починаючи з 29.04.86 року рівні гамма-фону різко зросли та були найвищі за весь період аварії від 0,07 мР/год до 0,12 мР/год. Такі рівні гамма-фону тримались протягом 2 днів, а з 01.05.86 р. почали знижуватись і складали від 0,06 мР/год до 0,025 мР/год (08.05.86р.).
В кінці травня 1986 року гамма-фон складав 0,020 мР/год, що пояснюється періодом напіврозпаду радіоактивного йоду, показник кілька днів коливався. Вказівки на проведення йодної профілактики населення не поступали, не було навіть інструкцій на її проведення. СЕС надавались лише результати досліджень та рекомендації щодо захисту населення від зовнішнього та внутрішнього опромінення. Вже 03.05.86 р. в рай СЕС, була розгорнута перша в районі радіологічна лабораторія з дослідження харчових продуктів, питної води, встановлені цілодобові чергування фахівців, проводились дослідження молока що поступало на перероблення сиркомбінату та сировини м’ясокомбінату, де проводився забій худоби із зони радіоактивного забруднення (Київська область), а також готової продукції, що випускалась даними підприємствами. Лише в тому травні була досліджена 991 проба продуктів цих підприємств, виявлено 11,2 % перевищень від досліджених проб. Підприємствам видавались результати досліджень щодо придатності продуктів для вживання. М'ясо забитих тварин із перевищеними показниками складувалось в морозильних камерах м’ясокомбінату і тільки у 2-й половині 1987 року приймалось остаточне рішення, після повторних радіологічних досліджень, щодо подальшого його використання. Значна частина була відправлена для утилізації на Шепетівський, Вінницький, Хмельницький ветсанутильзаводи. В після аварійні роки були проведені десятки тисяч радіологічних досліджень проб. Тільки в рік аварії було досліджено 10033 проби, 90% з яких були харчові продукти.
Зі створенням відомчих лабораторій санепідслужба стала досліджувати лише готову продукцію. За 1987-88 рр. було досліджено 4271 проба харчових продуктів, відхилення не виявлялись. В 1989 р. санепідслужбі стали відомі результати радіологічних досліджень сирого молока проведені ветеринарною службою району. Останні свідчили про значне забруднення радіоактивними речовинами його із сіл розташованих на півночі нашого району. Після цього від села до села СЕС відбирались та досліджувались проби сирого молока із приватного сектору. В 45% досліджених проб були виявлені перевищення вмісту радіонуклідів. За ініціативою та наполегливістю СЕС разом з ветеринарною службою були підготовлені узагальнені матеріали й надані владою в Міністерство охорони здоров'я для розв'язання питання віднесення населених пунктів до зон радіоактивного забруднення, що і було зроблено.
З моменту аварії на ЧАЕС, протягом 1,5 року фахівці СЕС працювали цілодобово, сумлінно без нарікань, з великим навантаженням. Ряд фахівців надавали практичну допомогу в роботі фахівцям Народицької райСЕС, бувши у відрядженні. Завдяки цьому був значно знижений вплив внутрішнього іонізуючого випромінювання на населення, яке лишається актуальним і донині, особливо при вживанні дарів лісу, зібраних приватно, в зоні радіоактивного забруднення: грибів, лікарських рослин, інколи ягід та інш.
Пам'ятайте про це, бо віддаленість в часі від подій Чорнобиля значно зменшила настороженість населення до цієї проблеми.
Людмила Прохор лікар загальної гігієни Звягельського районного відділу ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"