Народознавчий вернісаж «Літо крокує — свята дарує»

Літні календарні свята та обряди приходять на зміну весняним і продовжують традицію піклування про майбутній урожай.

Поворотним моментом літнього циклу у природі прийнято вважати літнє сонцестояння. Саме до нього було приурочене найбільше свято цього календарного періоду — Івана Купала, 7 липня, яке поєднало у собі шанування води та рослин. У цей день дівчата ворожать, намагаючись дізнатися свою подружню долю. Магічністю овіяні пошуки квітки папороті, яка могла наділити сміливця надлюдськими здібностями.
Свята другої половини літа — це свята жнив і урожаїв, у полі, в городах, у садах. У день Маковія, 14 серпня, освячували квіти. У їх китиці вкладали головку маку, який потім вживали на Різдво до куті. Дівчата йшли освячувати квіти, а діти несли урожай з городу.
У свято Преображення (Спаса), 19 серпня, освячували овочі та мед. Народне вірування казало, що до Спаса не можна було їсти ні цьогорічних овочів, ні меду. Свяченими овочами всі радо ділилися, найчастіше з тими людьми, що не мали свого. Всі літні свята і пов'язані з ними обряди сфокусовані на шанування природних явищ і їх покровителів, котрі допомагали хліборобові у його нелегкій праці. В побутовому відзначенні свят цього періоду переважали міфологічні форми, що зближували сільську людину з природою і її законами.
В читальному залу районної бібліотеки для дорослих до дня літніх народних свят оформлено народознавчий вернісаж на тему «Літо крокує свята дарує». На ній читачам представлений широкий вибір книг та вирізки із газетних статей, в яких зібрано матеріал про народні свята та звичаї нашого народу.

Матеріал підготувала
бібліотекар відділу обслуговування
Галина Осипчук