31 травня - Всесвітній день без тютюну

В суспільстві психоактивні речовини умовно поділяють на «легкі» і «тяжкі наркотики», а тютюнопаління називають не інакше як «нешкідлива звичка».

Наркологічна практика категорично заперечує дані уявлення.
Тютюнова залежність є клінічним різновидом інгаляційної токсикоманії.
Розподіл наркоманії і токсикоманії базується не на медичних,а на юридичних критеріях: до наркоманій відносять тільки ті залежності від речовин, вживання яких переслідується законом.
По характеру дії на організм нікотин являється нервовим ядом, який в першу чергу діє на проміжні ганглії вегетативної нервової системи,які спочатку збуджує,а потім паралізує.
Гостре отруєння від куріння цигарок може виникнути після одноразового викурювання 4-5 сигарет,а у людей,які палять вперше в житті навіть після першої цигарки.
Клініка отруєння супроводжується відчуттям печіння і сухості в роті, головокружінням, головним болем,різкою слабкістю,нудотою, блювотою, болями в животі та області серця, тахікардією, підвищеним слиновиділенням. В подальшому виникають загальна слабість, холодний профузний піт, звуження зіниць, судоми та втрата свідомості,з можливою зупинкою серця.
При хронічному отруєнні нікотином(особливо у жінок,дітей і дорослих,які перебувають у задимленому приміщенні-так званих «пасивних курців») початковими ознаками отруєння являються головний біль, головокружіння, швидка втомлюваність, поява почащеного серцебиття, болі в області серця, диспепсичні явища до повної втрати апетиту.
При тяжкому гострому отруєнні проводиться інгаляція кисню, при порушенні дихання-довготривале штучне дихання. При потраплянні в шлунок-екстренне промивання його свіжоприготованим розчином перманганату калію з подальшим використанням ентеросорбентів (активоване вугілля, ентеросгель).
У більш тяжких випадках нікотинового отруєння потрібні довготривале лікування в умовах наркологічного стаціонару, детоксикаційна терапія, психотерапія.

Мислінська Віта Вікторівна,
лікар-нарколог Новоград-Волинського міськрай ТМО