День українських політв’язнів: шануймо кожного, хто протистояв радянському режиму

Ув’язнення в таборах суворого режиму та роки заслання далеко від Батьківщини проходили наші предки, які боролись за незалежність України.

Для радянського режиму вони були небезпечними, а тому ставали політв’язнями. Минуло кілька десятків років і нащадки того режиму продовжують нести терор на українську землю. Нова його хвиля почалася у 2014 році і триває досі.

 Так, сьогодні росія повністю наслідує радянські методи боротьби та веде повномасштабну війну проти України. Тому українці знову борються за свою свободу, за територіальну цілісність та незалежність України.

 Сьогодні, 12 січня, у День українських політв’язнів, Україна вшановує пам’ять тих, хто пройшов табори Мордовії та Сибіру, хто не відступив від свого та протистояв режиму попри усе, тих, хто уже не з нами, але чия справа – жива.

 Щодня пам’ятаємо про тих, хто зараз потерпає від репресій та тортур pocіян. Чекаємо на звільнення кожного й кожної. Правда і справедливість переможуть.

 Довідково. З 12 по 14 січня 1972 року — період найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів. Тоді одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва. Саме тоді були заарештовані всі відомі дисиденти України: у Києві — Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; у Львові — В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше — Ігор Калинець та інші.

 Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. 

 

Інформація з сайту Житомирської ОВА