Друк

Історико-публіцистичний коментар, щодо участі жителів Новоград- Волинського району в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Новоград-Волинський  район розташований у західній частині Житомирської області, лежить у межах Поліської низовини. На сході межує з Червоноармійським, на півдні - з Баранівським, на півночі - з Олевським та Ємільчинським, на заході зі Славутським Хмельницької та Корецьким, Рокитнянським, Березнівським районами  Рівненської областей.

За своїми природними особливостями Новоград-Волинський район більше схожий на лісостеповий, ніж на поліський. Серед форм рельєфу поширені останці кристалічних порід у вигляді скель та горбів, на південному заході - лесові „острови”, розчленовані ярами та балками. Площа району - 2,1 тисячі квадратних метрів. На території району протікає друга за значенням і за розмірами річка Житомирщини - Случ з притоками Смолкою, Тнею, Церемом та Корчиком. У багатьох місцях вона утворює неповторно привабливі краєвиди, особливо в районі міста Новограда-Волинського.

Утворений район у 1923 році. Його центром є місто Новоград-Волинський (до 1795 року - Звягель) - місто обласного підпорядкування, розташоване на обох берегах річки Случ (басейн Прип’яті), за 87 км від обласного центру.

У 1958 році до складу району увійшли колишні території Городницького, Ярунського та частина Баранівського районів.

Населення району становить понад 46,6 тисяч чол. (станом на 01.01.2016) Місцеву владу, крім державної адміністрації, районної та міської рад представляють 39 сільських і одна селищна ради, яким підпорядковано 110 населених пунктів. Найбільші з них -  селище міського типу Городниця та села Ярунь, Броницька Гута, Гульськ, Чижівка, Наталівка, Пилиповичі.

На день прийняття Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на територіях зони радіоактивного забруднення нашого району проживало   18327  осіб (з них 4618 дітей),  в тому числі по:

Кленівській сільській раді                      -  1345 чол. (в т.ч. 358 дітей);

Красилівській сільській раді                  -  1683 чол. (в т.ч. 385 дітей);

Курчицькій сільській раді                      -  1348 чол. (в т.ч. 315 дітей);

Лучицькій сільській раді                        -  1107 чол. (в т.ч. 287 дітей);

Малоцвілянській сільській раді             -   579 чол. (в т.ч. 134 дитини);

Повчинській сільській раді                    -  1855 чол. (в т.ч. 472 дитини);

Тупальській сільській раді                     -   217 чол. (в т.ч. 44 дитини);

Федорівській сільській раді                   -   687 чол. (в т.ч. 152 дитини);

Червоновільській сільській раді            -   749 чол. (в т.ч. 141 дитини);

Чижівській сільській раді                       -  1830 чол. (в т.ч. 588 дітей);

Броницько-Гутянській сільській раді   -  1126 чол. (в т.ч. 247 дітей);  

Городницькій селищній раді                 -  5801 чол. (в т.ч. 1495 дітей).

 З Новоград-Волинського району на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС було направлено  91чол. у т.ч. із населених пунктів:

  Борисівка-1чол., Броники-1чол., Будище-1чол., Городниця-8чол., Гульськ-10чол., М.Горбаша-2чол, В.Деражня-1чол, Кр.Деражня-1чол, Сер.Деражня-3чол, Дідовичі-2чол., Дуплинки-1чол., Івашківка-1чол., Калинівка-1чол., Киянка-2чол., Лучиця-1чол., Маковиці-2чол., Молодьків-3чол., Миколаївка-1чол., Несолонь-3чол Наталівка-9чол., Олександрівка-4чол., Орепи-1чол., Пилиповичі-6чол., Пищів-7чол., Романівка-2чол., Нова Романівка-1чол., Ст.Романівка-1чол., Стрієва-2чол., Тальки-1чол., Тупальці-1чол., Федорівка-1чол., М.Цвіля-1чол.,Чижівка-4чол.,  Ярунь-4чол..

З урахуванням  працівників  підприємств і організацій району на ліквідацію  наслідків аварії направляли 111 чол. та 20 одиниць автомобільної та іншої техніки, а саме:

- ПМК №2 (сантехмонтаж)—10чол.( 2вантажівки, автокран, екскаватор);

- Спецлісгоспзаг  -  4 чол.,   Наталівський комбікормовий завод   -   19 чол.

( 3вантажівки),  очолював  -  Парінов Віктор Петрович.

- Рай. об’єднання сільгосптехніка – 6чол.(4вантажівки,екскаватор),

Ярунський міжколгоспбуд—16чол.(4вантажівки), Городницький Фарфоровий завод—8чол., міжрайонне будівельне управління—30чол.(3 вантажівки, трактор Т-150)—очолив Алексійчук Михайло Никифорович і Свинарьова Неоніла Нікифорівна.

Також направлялися бригади будівельників колективних господарств із сіл Чижівка—6чол., Таращанка—6чол., Пищів –6чол.  - очолив Ковальчук Володимир.

Загальне керівництво здійснював заступник голови РДА Свинарьов Славінтін Федорович.

В результаті аварії на ЧАЕС Новоград-Волинський район зазнав забруднення переважно цезієм - 137, цезієм - 134 та стронцієм - 90.  Із 110 населених пунктів району:

до зони гарантованого добровільного відселення віднесено 8 населених пунктів  це - с.Броницька Гута, с.Брониця, с.Кленова, с.Дубники, с.Ліпіно, с.Прихід, с. Перелісянка, с. Михиївка.

На територію Новоград-Волинського району було переселено із 30-км зони та зони гарантованого добровільного відселення 200 родин, а саме:

- в с.Токарів 1 родину    з села Ноздрище Народицького р-ну, їм було виділено  з Чорнобильського фонду будинок загальною площею 60м2.;                                                                    

- в село Мала Горбаша  1 родину  із с.Машево  Чорнобильського району  їм  було виділено будинок  за рахунок місцевого бюджету загальною площею 57,9м2;

в с. Несолонь 1 родину із с. Ноздрище  Народицького р-ну,   їм було виділено будинок загальною площею 86м2, за рахунок  місцевого бюджету.

- в с. Наталівка 2 родини із с. Христинівка Народицького р-ну, їм було виділено будинки загальною площею 145,5 м2,за власний рахунок;

- в с. Гульськ 166 родин із села Ноздрище Народицького р-ну, побудовано 166 сучасних житлових будинків на загальну площу 12448,7м2 за рахунок коштів Чорнобильського фонду, всі вони газифіковані, також збудовані  дитячий садок, магазин, школа;

- в с. Сусли   21 родина,  із с. Думинське 4 родини, с.Рудня 2 родини, Виступовичі 1 родина, с. Делета Овруцького р-ну 11 родин та с. Базар  Народицького р-ну 2 родини, їм було виділено 19 будинків загальною площею 1533,66 м2 за рахунок коштів Чорнобильського фонду;

- в с. Слобода Романівська 7 родин, із с. Рудня Повчанська  Лугинського р-ну,  їм було виділено  4 будинки загальною площею 504,0 м2 за рахунок коштів Чорнобильського фонду;

- в с.Романівка  1 родина із с. Селезівка Овруцького р-ну, їм було виділено з Чорнобильського фонду будинок загальною площею 80м2.

Станом на 01.01.2016 р. на території Новоград-Волинського району проживає 10384 постраждалих,  із них:

  • Учасників ліквідації аварії        -                104 чол.

в тому числі віднесені до:

                          категорії 1           -               5 чол.;

                          категорії 2           -             92 чол.;

                          категорії 3            -               7 чол.;

  • Вдів ліквідаторів                          -             11 чол.;
  • Потерпілих дітей                          -           2198 чол.

                       з  них  11 дітей -інвалідів, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Відомі ліквідатори нашого району, без вагань стали в єдиний стрій захисників людського життя від   техногенного лиха, свідомо йдучи на самопожертву своїм життям аби вберегти людей від неминучої трагічної долі - це :

Герой ліквідатор нашого району Прищепа  Володимир Олександрович, який народився   06.12.1951р. у с.Груд Нов-Волинського р-ну.  З 1959 по 1967 роки навчався у Великомолодьківській школі, з 1969 по 1972 роки проходив строкову службу на Чорноморському флоті у військовій частині 59194. З 01.11.1976 - 20.09.1986 р. командир відділення , помічник інструктора  ВПЧ-26 по охороні ЧАЕС. Один із перших учасників ЛНА на ЧАЕС. З 26.04.1986р по 20.09.1986 р. помічник інструктора, пожежний по охороні ЧАЕС. Нагороджений орденом «Червоної зірки», медаллю «За бездоганну службу 11 та 111ступеня», відзнакою Президента України хрестом «За мужність». Звільнений  в запас ЗСУ за хворобою з 05.01.1993р. з 1-ПВЧ по охороні Печерського району м. Київ., помер 17.07.1993р. Похований в с. Груд.

         Соя Андрій Федорович, 01.05.1947р.н. с. Дідовичі Нов-Волинського р-ну. З 1954-1962 роки навчався в Дідовицькій школі, з 1962-1963 роки навчався в Корецькому професійно-технічному училищі, де здобув професію за спеціальністю тракторист-комбайнер, з 1966-1969 роки проходив службу в армії. З 1969-1970 роки працював в колгоспі „ХХ Партз’їзду” с. Дідовичі, з 1972-1994 роки працював трактористом, механізатором, доглядачем тварин в к-пі „ Прапор комунізму” в с. Пищів. Учасник ЛНА на ЧАЕС з 04.07.1986р. по 21.11.1986. Проводив каткування доріг, розвантажування барж, вертолітних майданчиків, ремонт грейдерів, бульдозерів  у селі Товстий ліс. Нагороджений орденом  «За мужність», медаллю «Захисник Вітчизни», хрестом «Герой рятівник», почесною відзнакою «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», подякою «За сумлінну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», почесними грамотами Житомирської ОДА та Нов-Волинської РДА. Після аварії працював  трактористом в к-пі «Прапор комунізму» в с. Пищів, де проживає і на даний час. Пише спогади про Чорнобиль.

         Коровін Олександр Тихонович, народився 27.08.1935р. м. Іркутськ Росія. Підполковник запасу. Проживав під час ліквідації аварії на ЧАЕС в м. Овруч, працював  начальником цивільного захисту. Учасник ЛНА на ЧАЕС з перших днів аварії в 1986р.  по січень  1987р. вимірював радіаційний фон, керував людьми при евакуації. Нагороджений  медаллю  «За звитягу». Помер  02.04.2014р.  в  с. Гульськ.   

        Гаврилов Володимир Михайлович , народився 07.02.1953р. в м. Чімкет, Південно- Казахстанська обл.. Ст. лейтенант .в/ч  м. Нов-Волинський. З травня 1986року  у с. Варовичі командував взводом  і забезпечував заправку гелікоптерів та спецмашин  дезактиваційною рідиною для подавлення радіоактивного пилу. Нагороджений:  медаль « За заслуги» , відзнака - «25років героїчного подвигу», Хрест «Герой-рятівник». Після аварії повернувся  у військову частину, пенсіонер МОУ. В даний час є членом Комітету громадського об»єднання «Спілка-Чорнобиль», активно працює у справах захисту постраждалих  від Чорнобильської катастрофи, патріотичним вихованням молоді.

Для    увічнення    подвигу    учасників   ліквідації   наслідків  аварії  на  ЧАЕС  

в 1994 році в с. Груд  поставлено  пам’ятник  пожежнику  Прищепі  Володимиру Олександровичу.

 В  день  трагічної  дати  26 квітня біля пам’ятного знака „Жертвам Чорнобиля”, біля пам’ятника Володимиру Олександровичу Прищепі проводять  мітинги-реквієми  для вшанування  пам’яті ліквідаторів від Чорнобильської аварії, які немов закликають  прийдешні  покоління  бути пильними, не випускати з  під контролю ядерний атом  та берегти пам’ять про тих хто ціною свого життя врятував людство від атомної трагедії.