Довгожителька району відзначила свій ювілей

Не кожній людині доля дарує шанс зустріти 95-річний ювілей. І ми завжди уважно придивляємось до тих, хто досяг цього поважного віку, мимоволі намагаючись збагнути, завдяки чому люди стають довгожителями.

9 січня 1921 року, в період світлих Різдвяних свят, в селі Івашківка народилася Козир Параска Костянтинівна, яка була третьою, наймолодшою дитиною в сім'ї. Тяжки роки репресій не оминули і їхню сім'ю. Батько, який був репресований, так і не повернувся додому. Від переслідувань мама вимушена була переховуватись в іншому селі. На плечі 13-літньої тендітної дівчинки лягла вся тяжка робота по господарсту та дому. Але все це не зламало жінку, а навпаки, загартувало, навчило боротися та виборювати своє життя і щастя. У свої юні 16 років Параска вийшла заміж в с. Лебедівка за чоловіка, у шлюбі з яким прожила понад 60 років. Її жіночі руки ніколи не знали втоми: сіяли, жали, пекли хліб, колихали 3 дітей, а потім 4 внуків та 4 правнуків.

Ювілярка зігріта постійною турботою, увагою і теплом доньки Ніни, в оселі якої, вона проживає. Допомагає дочці-пенсіонерці і соціальний робітник Бумар Ірина, яка вчасно доставить необхідні продукти з магазину, медикаменти, воду та інш.

Безсумнівно, цей ювілей заслуговує особливої уваги. Саме тому, вшанувати Параску Костянтинівну, за сумлінну працю і гідно прожиті роки, з вітальним листом та різдвяними подарунками, завітали гості: заступник голови районної державної адміністрації Даниленко Н.В., начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Андрущенко Л.А., Лебедівський сільський голова Фоміна Н.П. та директор територіального центру соціального обслуговування Новоград-Волинського району Івасів Н.Ф. Щиро побажали ювілярці міцного здоров'я на довгі роки, достатку, любові і поваги від родини. А рідним висловили вдячність за те, що вони роблять все для того, аби бабуся у свої 95 відчувала себе щасливою людиною.

За інформацією терцентру